Прощення банком боргів може бути об'єктом оподаткування

Складна економічна ситуації в країні викликало ряд пристосувань з боку як боржників, так і кредиторів з метою повернення кредитів банків.

 

Так, не новиною на сьогодні є випадки, коли банки з метою повернення коштів за кредитами йдуть на поступки клієнтам та задовольняються виключно тілом кредиту, здійснюючи прощення процентів та неустойки.

 

Проте, на радостях боржників такі прощення можуть оподатковуватися та викликати додаткові витрати на користь держави.

 

Так, у випадку прощення основної суми боргу (кредиту), банк зобов'язаний відобразити таке прощення як дохід на користь боржника про що, податковий орган буде повідомлений.

 

При цьому банки не завжди вірно тлумачать сутність поняття основного боргу і відображають у звітності крім основного боргу ще й штрафні санкції за несвоєчасне виконання умов кредитного договору.

 
Відповідно до п.п. 164.2.17 ст. 164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

…

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

 

Нарахування неустойки (штраф, пеня) здійснюється внаслідок несвоєчасного виконання боржником грошового зобов’язання від суми такого зобов’язання, тобто сума неустойки не є складовою основної суми боргу (кредиту) та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки i банківську діяльність» визначено, що банківський кредит – це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 611 ЦКУ визначено, що у разі порушення зобов’язання, які встановлені договором або законом, передбачено правові наслідки, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 549 ЦКУ встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розд. ІV Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 165.1.55 ст. 165 ПК України до об’єкту оподаткування належить сума основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року…

Відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Тобто, виключно сума основного боргу, прощеного кредитором є об’єктом оподаткування, тоді як нарахування неустойки (штраф, пеня) здійснюється внаслідок несвоєчасного виконання боржником грошового зобов’язання від суми такого зобов’язання, тобто сума неустойки не є складовою основної суми боргу (кредиту) та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.