Кредит це коли береш чужі гроші,
а віддаєш вже свої. Особливо це відчувається, коли віддаєш суму, яка набагато
більше від початкової суми.
ПОГОВОРИМО ПРО:
Поняття споживчого кредиту.
Яку інформацію кредитодавець зобов’язаний повідомити
до укладання договору.
Умови договору про надання споживчого кредиту.
Право споживача на відмову від договору.
Право достроково повернути споживчий кредит.
Що ж таке споживчий
кредит?
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного
Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова
установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)
позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник
зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.
1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII,
споживчий кредит це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на
придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з
підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків
найманого працівника
Отже, суть споживчого кредиту
полягає в наданні кредиту з метою придбання споживачем певних товарів, робіт
або послуг.
Частіше такого роду кредити
стосуються продукції, яка пропонується у закладах торгівлі, та оформлюються
такі кредити в приміщеннях самих магазинів, тобто через кредитних посередників
- кредитних брокерів чи кредитних агентів.
Діяльність кредитних посередників
не належить до фінансових послуг і може включати збір та опрацювання документів
споживача для отримання споживчого кредиту, ідентифікацію та верифікацію
споживача, підготовку та підписання від імені кредитодавця договору про
споживчий кредит, консультування, надання інформаційних та інших посередницьких
послуг у споживчому кредитуванні.
Покупці, зазвичай, при укладенні
договору про надання споживчого кредиту не цікавляться його умовами, не
намагаються, навіть, прочитати, а якщо і прочитають, споживачі не знають які
права має банк, а які не має.
Більше, того банки в своїх
договорах часто роблять посилання на якісь правила надання кредитів, не маючи
їх при собі в наявності.
Тому, при укладенні договору про
надання споживчого кредиту слід знати, що відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону «Про споживче
кредитування» перед укладенням договору про надання
споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій
формі про:
1) найменування та місцезнаходження
кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий
кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до
Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ;
2) тип кредиту (кредит, кредитна
лінія, кредитування рахунку тощо);
3) суму кредиту, строк
кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту;
4) тип процентної ставки
(фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а
також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки.
Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен
відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України;
5) види забезпечення за кредитом,
необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за
чий рахунок така оцінка проводиться;
6) реальну річну процентну ставку
та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання
інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
Якщо кредитодавець пропонує різні
способи надання кредиту, надана споживачу інформація має містити застереження
про те, що використання інших способів надання кредиту може мати наслідком
застосування іншої реальної річної процентної ставки.
Якщо платежі за послуги
кредитодавця, пов’язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є
періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що
витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про
споживчий кредит;
7) необхідність укладення
договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов’язковими
для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання
відповідних послуг (за наявності).
Споживач має бути письмово
проінформований про те, що вартість послуг третіх осіб установлюється виключно
такими особами, відповідно кредитодавець не здійснює інформування про розмір
відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії договору про споживчий
кредит і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та
загальної вартості кредиту для споживача;
8) порядок повернення кредиту та сплати
процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх
розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі
кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів
може не надаватися);
9) попередження про наслідки
прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір
неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються
при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
10) порядок та умови відмови від
надання та одержання кредиту;
11) порядок дострокового
повернення кредиту;
12) у разі укладення договору про
споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від
споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк
попередження про таку вимогу.
Зазначена інформація безоплатно надається
кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту),
встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у
письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з
накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів
власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із
зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.
Закон прямо забороняє кредитодавцю
у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем такої інформації, у тому
числі шляхом її друкування шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття
кольору шрифту з кольором фону тощо.
Споживач не зобов’язаний
сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий
кредит.
У договорі про
споживчий кредит зазначаються:
1) найменування та
місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище,
ім’я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);
2) тип кредиту (кредит, кредитна
лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;
3) загальний розмір наданого
кредиту;
4) порядок та умови надання
кредиту;
5) строк, на який надається
кредит;
6) необхідність укладення
договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов’язаних з
отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);
7) види забезпечення наданого
кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);
8) процентна ставка за кредитом,
її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок
зміни, та сплати процентів;
9) реальна річна процентна ставка
та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про
споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки,
повинні бути зазначені;
10) порядок повернення кредиту та
сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю
платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у
разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік
платежів може не надаватися);
11) інформація про наслідки
прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір
неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються
при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
12) порядок та умови відмови від
надання та одержання кредиту;
13) порядок дострокового
повернення кредиту;
14) відповідальність сторін за
порушення умов договору.
У договорі про споживчий кредит
можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з
правами, встановленими Законом «Про споживче кредитування»,
є нікчемними.
Тобто, якщо банк не повідомив та не надав якихось умов, про які клієнт не розписався, то таких умов немає.
Необхідно вимагати подання тих документів,
з якими нібито споживач ознайомився.
Право відмови від договору.
Споживач має право протягом 14
календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від
договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі
отримання ним грошових коштів. Споживач
повідомляє про свій намір кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або
електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових
підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку,
визначеному законодавством).
Протягом семи календарних днів з
дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий
кредит споживач зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані
згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів
до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.
Споживач не зобов’язаний
сплачувати будь-які інші платежі у зв’язку з відмовою від договору про
споживчий кредит.
При цьому, право на відмову від
договору про споживчий кредит не застосовується щодо:
1) договорів про споживчий
кредит, виконання зобов’язань за якими забезпечено шляхом укладення нотаріально
посвідчених договорів (правочинів);
2) споживчих кредитів, наданих на
придбання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення строку відмови
від договору про споживчий кредит.
Право
дострокового повернення споживчого кредиту.
Споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути
споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів.
Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов’язок повідомлення
кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням
відповідного документа.
Якщо споживач скористався правом
повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних виплат,
кредитодавець зобов'язаний здійснити відповідне коригування кредитних
зобов'язань споживача у бік їх зменшення.
Споживач у разі дострокового
повернення споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та
вартість всіх послуг, пов'язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту, за
період фактичного користування кредитом.
Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу у разі дострокового повернення споживчого кредиту.
Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов'язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.
Кредитодавець має право проводити
за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов’язань за договором про
надання споживчого кредиту.
Реструктуризація зобов’язань за
договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий
кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і
впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.
Отже, перед
укладенням договору про надання споживчого кредиту необхідно:
1. Визначитися чи дійсно Вам
потрібен такий договір;
2. Проаналізувати пропозиції (не
ті які озвучуються, а ті які записані в договорах) про надання споживчих
кредитів.
3. Ознайомитися з договором на
предмет відповідності ст. 12 Закону України «Про споживчий кредит»
(можна роздрукувати дану статтю).
4. Підписувати після ознайомлення
з усіма документами, в яких ви розписується або про які зазначено, що Ви з ними
ознайомилися.
5. Пам'ятати про право відкликати
протягом 14 календарних днів свою згоду на укладення договору про надання
споживчого кредиту.
6. Пам'ятати про право
дострокового погашення кредиту без сплати додаткових комісій, зборів, штрафів.
7. Пам'ятати про право на
реструктуризацію боргу.
8. Ніхто не має право залякувати
та застосовувати протизаконні заходи примусу щодо повернення коштів.
Коментарі
Дописати коментар