Перейти до основного вмісту

Особливості мобілізації та як вона відрізняється від навчальних (учбових) зборів

В продовження запропонованої теми про мобілізацію хотів би розставити точки над і, яка ж все таки різниця між мобілізацією та навчальними зборами.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.

Згідно ч.11 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. 




Згідно ч. 6 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період. 

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" під час навчальних зборів (стажування), передбачених програмами підготовки офіцерів запасу, на громадян України, які проходять таку підготовку, поширюються права та обов'язки, встановлені актами законодавства для військовозобов'язаних, призваних на збори.
 
Відповідно до п. 5 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України
від 29 жовтня 2012 року N 618/2012 проходження служби у військовому резерві полягає у виконанні резервістами службових обов'язків відповідно до завдань, покладених на органи військового управління, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади (далі - військові частини), в яких вони проходять службу у військовому резерві на відповідних посадах, згідно з вимогами законодавства та умовами контракту.
 
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Отже, військовозобов'язані, офіцери запасу та резервісти проходять збори у порядку передбаченому Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" та за ними зберігається місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

В свою чергу у випадку оголошення мобілізації (різного виду)  здійснюється призов військовозобов'язаних, офіцерів запасу та резервістів (ч. 5 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є:
...
3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу...

Отже, роботодавець зобов'язаний звільнити призваного на мобілізацію працівника без збереження робочого місця та середнього заробітку, проте зобов'язаний сплатити вихідну допомогу.

Відповідно до ст. 44 Кодексу законів про працю України у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат...

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані (крім резервістів) з числа осіб офіцерського складу запасу, які не проходили військову службу як офіцери або звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, та особи рядового, сержантського і старшинського складу можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори:

першого розряду - до п'яти разів строком до двох місяців кожного разу;

другого розряду - до трьох разів строком до одного місяця кожного разу.

Строк же мобілізації не обмежений і розпочинається з моменту призову і закінчується демобілізацією.

Отже, різницею між мобілізацією та зборами є:
- збори проводяться на строк до 2 місяців, тоді як мобілізації не має обмежень у часі;
- при проведенні зборів за працівником зберігаються робоче місце та середня заробітна плата, а при мобілізації працівник підлягає звільненню.

Також необхідно знати, що ухилення від мобілізації передбачає кримінальну відповідальність за ст. 336 Кримінального Кодексу України та передбачає кримінальну відповідальність у вигляді покарання - позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. 


 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Понятий у слідчій дії. Що це і чи варто Вам ставати понятим?

Понятий. Що це за правове явище? Навіщо потрібен понятий? Чи варто Вам отримувати статус понятого? Які правові наслідки для Вас участь в кримінальному провадженні в якості понятого? Понятий - це незаінтересована особа в результатах кримінального провадження, яка залучається слідчим для проведення окремих слідчих (розшукових) дій.

Як правильно скористатися правом на відмову від дачі показань або пояснень

 « Язык мой — враг мой » : прежде ума рыщет, беды ищет. Язык мой - враг мой: прежде ума (наперёд ума) глаголет. В.И. Даль , «Пословицы русского народа», 1989 г. Таке словосполучення майже в 100% справджується при допиті свідка, підозрюваного, обвинуваченого, якщо такий допит веде досвідчений слідчий, прокурор. Більше того, особа перехилювавшись або повіривши в благородність слідчого, прокурора (який звичайно не використає показання проти особи), самі створювали підстави для притягнення себе або своїх близьких, родичів до кримінальної відповідальності.

Що необхідно знати про споживчий кредит

Кредит це коли береш чужі гроші, а віддаєш вже свої. Особливо це відчувається, коли віддаєш суму, яка набагато більше від початкової суми. ПОГОВОРИМО ПРО: Поняття споживчого кредиту. Яку інформацію кредитодавець зобов’язаний повідомити до укладання договору. Умови договору про надання споживчого кредиту. Право споживача на відмову від договору. Право достроково повернути споживчий кредит. Що ж таке споживчий кредит? Відповідно до ч. 1 ст. 1054  Цивільного Кодексу України  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України  « Про споживче кредитування »   від 15.11.2016 № 1734-VIII, споживчий кредит це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт,...