Корупція. Чи варто з нею боротися?

От уже декілька місяців я активно вивчаю питання боротьби з корупцією. Вивчаю в основному з метою викладання у державних установах.

Після початку роботи електронного декларування на початку вересня 2016 року, працівники державних підприємств, установ та організацій, особливо зацікавленні у вивченні цього питання, мотивація пов'язана з бажанням правильно заповнити декларацію, яку тепер постійно потрібно бути заповнювати щороку або при звільненні, або при працевлаштуванні.

Мої дослідженні привели мене до думки і бажання отримати відповідь на питання:

а чому з корупцією борються?

як у інших країнах діють з метою запобігання корупції?

до чого призводить корупція?

І досить цікаво те, що основний аспект як раз у більшості країн (Фінляндія, Нідерланди, Сингапур, Швейцарія ін.), які мають найнижчий рівень корупції згідно з даними міжнародного рейтингу GRECO, направлений не на боротьбу, а на запобігання корупції.

Таке запобігання передбачає 5 основних напрямів по запобіганню:

1. Доступність до державної служби.

2. Відкритість та зрозумілість у прийнятті рішень державними органами та їх посадовими особами.

3. Незалежність ЗМІ.

4. Об'єктивне висвітлення ЗМІ інформації, яка відбувається в країні.

5. Правова освіченість та підвищення рівня правової культури населення.

Дивним для нашого менталітету є те, що запобіганню корупції займаються бізнес та населення.

В більшості іноземних компаній існує відділ комплаєнсу, завданням якого є регламентація діяльності працівників для запобігання та недопущення виникнення ситуацій, які можуть призвести до корупційних схем.

В нас же, така діяльність не отримала активного застосування.

Так чим же корупція небезпечна для країни. Корупція не дає можливості та стопорить розвиток економіки країни. Корупції також сприяє бюрократизація державних структур та надлишкова взаємодія державних чиновників з населенням.

Так чи є сенс боротися з корупцією, чи доцільно створювати механізми для її запобігання. Боротьба з корупцією є неефективною діяльністю, оскільки передбачає виявлення наслідків, замість недопущення створення можливості для реалізації корупційних схем.

Крім того, запобігання корупції можливе виключно з ініціативи самого населення, а не шляхом покладення такого обов'язку на державних чиновників.