Що потрібно знати при даванні коштів у борг?

Зараз як ніколи стає актуальним питання повернення боргів. Особливо в умовах, коли національна валюта знецінюється, а ціни на товари, роботи і послуги залежать від вартості складових, які виробляються за кордоном.

Виходячи з норм законодавства, а також з норм моралі, боржник зобов'язаний повернути кошти, які отримав, в обумовлений строк.

Яким чином себе убезпечити аби кошти повернули?

Краще не давати кошти у борг взагалі.

Необхідно розуміти, що в борг можна давати лише ту суму, яку готовий втратити без претензій.

Але ж в ситуації коли Ви все таки дали в борг, яким чином повернути кошти.

Є декілька порад, які не вирішать проблему в корінь, але нададуть певні гарантії для можливості повернути кошти:

1. Необхідно розуміти, якщо справа дійде до примусового стягнення коштів за допомогою Держави, то кошти будуть стягуватися виключно такі, які отримуються офіційно (заробітна плата, дохід від бізнесу, кошти на рахунках, депозитах, майно, яке належить боржнику тощо). Тому давати в борг можна лише особі, яка має офіційні заробітки або зареєстроване за нею майно. Можна вимагати укладення договору застави як забезпечення виконання грошового зобов'язання (ст. 572-593 Цивільного Кодексу України, Закон України "Про заставу" ).

2. Вимагайте укладення договору позики (нотаріального) або складання власноручної розписки. Існує хибна думка, що розписка не являється документом, який є підставою для стягнення коштів. Це не так, оскільки чч. 1, 2 ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. 

Якщо ви отримали розписку про те, що особа отримала від Вас кошти, то це є підставою для звернення до суду у випадку примусового стягнення коштів.

Розписка обов'язково повинна мати інформацію про боржника - ПІБ, адреса проживання, реєстрації, ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків), аналогічно кредитора, а також чітко зазначена прописом і цифрами сума, валюта, а також дата повернення.

У випадку, якщо дата повернення коштів не зазначена, то кошти повертаються протягом 30 днів з моменту отримання боржником письмового повідомлення від кредитора.

3. У боржника необхідно вимагати надання Вам копії паспорту та ідентифікаційного номеру (оскільки без нього виконавче провадження не відривається).

4. Якщо Ви хочете отримати додатково відсотки за користування коштами, то такі відсотки мають бути зазначені у розписці.

5. Якщо боржник в розписці зазначає іноземну валюту, то кошти підлягають стягненню по курсу на день звернення до суду, якщо в гривні, то Ви маєте право вимагати сплати інфляційних витрат за період від моменту отримання боргу до звернення до суду.

6. Якщо у боржника немає офіційних доходів і майна, то кошти в такому випадку Ви не отримаєте.

7. Не варто розраховувати на те, що Держава все зробить для Вас, аби Ви отримали кошти назад, на жаль, лише Вам прийдеться робити все можливе аби повернути кошти.

8. Строк позовної для звернення до суду про стягнення коштів складає 3 роки з моменту як настала дата повернення коштів.

Якщо у Вас відсутня розписка, то боржник може заперечити факт отримання коштів і в такому випадку суд відмовить у задоволенні позову про стягнення коштів.

В свою чергу божнику необхідно знати, що якщо Ви повертаєте кошти, то вимагайте від кредитора розписку про отримання коштів, оскільки якщо відсутнє письмове підтвердження отримання ним коштів, то він матиме право звернутися до суду про стягнення коштів знову, покази свідків в такому випадку до уваги не беруться.

І наостанок, якщо виникає хоч краплина сумніву щодо бажання давання коштів у борг - краще не давайте.