Перейти до основного вмісту

Шлюбний договір (контракт) - що це?

На пострадянському просторі поняття шлюбного договору (контракту) існує одне десятиліття і не знаходить широкого вжитку.

Багато хто не правильно розуміє це поняття та вважає його негативним явищем.

Я неодноразово допомагав укладати шлюбні договори, але, на жаль, вони передували досить складному узгодженню серед подружжя, викликали непорозуміння та не завжди закінчувалися фізичним оформленням такого шлюбного договору.

Навіщо ж потрібен шлюбний контракт?

За статистикою близько 6 шлюбів з 10 закінчуються розлученням, з яких 50-60% розлучаються в перші півтора року (http://nbnews.com.ua/ua/tema/109318/). Після припинення шлюбних відносин більше половини пар мають судові спори щодо розподілу спільного майна.

За категорією справ розподіл спільного майна подружжя є одним із найскладніших видів судових спорів. Ця складність полягає в тому, що після припинення відносин чоловік та дружина по-різному оцінюють свою участь в набутті майна, мають різний рівень правової освіти та вміння збирати докази, які суд врахує при винесенні судового рішення.

Звичайно такі судові справи викликають наявність негативних відносин між розлученими, вимагають багато грошових коштів та часу, сил та здоров’я.

Є пари, які після розлучення за домовленістю розподіляють майно, та залишаються друзями після розлучення. Але таких розлучених настільки мало, лише 15 пар зі 100 розлучених (серед тих, які мали спільне майно) розлучаються та ділять майно за домовленістю, ще 20 пар взагалі не оформлюють розподіл майна.

З іншого боку, при поганих відносинах у шлюбі як жінки, так і чоловіки, бояться розлучитися через те, що не мають свого майна або побоюються втратити майно після розлучення. Вони так все життя і живуть з людиною, з якою вже давно не мають подружніх відносин.

Шлюбний договір варто розглядати як певний правовий механізм, який би сприяв вираженню реальних почуттів подружжя і, можливо, виключав укладення шлюбів з матеріальних мотивів.

Багато, хто з подружжя, стверджує, що вони не мають потреби в укладенні шлюбного договору, оскільки в них настільки довірчі відносини, що сумнівів у тому, що вони за домовленістю вирішать всі свої спори щодо розподілу майна без участі судових органів, у них немає.

Частіше такі слова звучать від тих, хто має сумніви щодо легкості вирішення такого спору при його виникненні або просто не передбачає можливості розірвання відносин.

Коли ж можна укласти шлюбний договір?

Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям (ч. 1 ст. 92 Сімейного Кодексу України).

У випадку складання шлюбного договору до укладення шлюбу, такий договір вступає в силу з моменту укладення шлюбу, якщо після укладення шлюбу, то в день посвідчення договору нотаріусом (ст. 95 Сімейного Кодексу України).

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (ч. 1 ст. 94 Сімейного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Сімейного Кодексу України шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.
 
Відповідно до ч. 2 ст. 93 Сімейного Кодексу України шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.
 
Відповідно до ч. 3 ст. 93 Сімейного Кодексу України шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. 

Тобто, шлюбний договір може регулювати виключно  питань, пов'язаних з майном, стосуватися особистих відносин (які не мають матеріального виразу) в подружжі, встановлювати якісь обов'язки або права, які не стосуються майна, не можна.
 
Шлюбний договір може стосуватися як майна, яке вже перебувало у власності кожного з подружжя до укладення шлюбу, так і майна, яке було набуте спільно у шлюбі, а також майна, яке можу бути набуте після укладення шлюбного договору.

Треба розуміти, що шлюбний договір це не щось «страшне та темне», це лише додаткова гарантія реального вираження почуттів, а також економія часу, грошових коштів та відносин між розлученими.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Понятий у слідчій дії. Що це і чи варто Вам ставати понятим?

Понятий. Що це за правове явище? Навіщо потрібен понятий? Чи варто Вам отримувати статус понятого? Які правові наслідки для Вас участь в кримінальному провадженні в якості понятого? Понятий - це незаінтересована особа в результатах кримінального провадження, яка залучається слідчим для проведення окремих слідчих (розшукових) дій.

Як правильно скористатися правом на відмову від дачі показань або пояснень

 « Язык мой — враг мой » : прежде ума рыщет, беды ищет. Язык мой - враг мой: прежде ума (наперёд ума) глаголет. В.И. Даль , «Пословицы русского народа», 1989 г. Таке словосполучення майже в 100% справджується при допиті свідка, підозрюваного, обвинуваченого, якщо такий допит веде досвідчений слідчий, прокурор. Більше того, особа перехилювавшись або повіривши в благородність слідчого, прокурора (який звичайно не використає показання проти особи), самі створювали підстави для притягнення себе або своїх близьких, родичів до кримінальної відповідальності.

Що необхідно знати про споживчий кредит

Кредит це коли береш чужі гроші, а віддаєш вже свої. Особливо це відчувається, коли віддаєш суму, яка набагато більше від початкової суми. ПОГОВОРИМО ПРО: Поняття споживчого кредиту. Яку інформацію кредитодавець зобов’язаний повідомити до укладання договору. Умови договору про надання споживчого кредиту. Право споживача на відмову від договору. Право достроково повернути споживчий кредит. Що ж таке споживчий кредит? Відповідно до ч. 1 ст. 1054  Цивільного Кодексу України  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України  « Про споживче кредитування »   від 15.11.2016 № 1734-VIII, споживчий кредит це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт,...